ГУ ДПС у м. Києві про умови для звільнення від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, встановлених НБУ, у воєнний час.

Документ

Інформаційне повідомлення ГУ ДПС у м. Києві

Коментар

ГУ ДПС у м. Києві в інформаційному повідомленні від 21 лютого 2024 року¹ роз’яснило умови для звільнення від відповідальності за порушення встановлених НБУ граничних строків розрахунків² у сфері зовнішньоекономічної діяльності у вигляді пені в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за контрактом (вартості недопоставленого товару) за кожний день прострочення відповідно до вимог ст.13 Закону № 2473.

¹ За матеріалами інформаційного повідомлення, з повним текстом якого можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ГУ ДПС у м. Києві.

² НБУ встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які становлять 365 календарних днів (п.21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5). Але в період запровадження воєнного стану цей період скорочено до 180 днів відповідно до п.14² постанови Правління НБУ від 24.02.2022 р. № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану». Ці строки можуть бути продовжені за окремими операціями з експорту та імпорту товарів шляхом видачі відповідного висновку згідно із частиною четвертою ст.13 Закону України від 21.06.2018 р. № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (Закон № 2473).

Згідно із зазначеною статтею Закону недотримання граничних строків та звільнення від відповідальності за їх порушення у вигляді пені можливе тільки у трьох випадках:

• у випадку обґрунтування неможливості виконання зовнішньоекономічного контракту, яке засвідчується відповідним сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин (частина шоста ст.13 Закону № 2473);
• при прийнятті до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку (частина сьома ст.13 Закону № 2473);
• за наявності висновку³ про продовження строків розрахунків, встановлених НБУ (частина четверта ст.13 Закону № 2473).

³ Нагадаємо, що Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затверджений постановою КМУ від 13.02.2019 р. № 104. Форма заяви на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, та Інструкція щодо її заповнення затверджені наказом Мінекономіки України від 27.02.2019 р. № 329.

Особливу увагу фахівці податкового органу акцентували на засвідченні сертифікатом форс-мажорних обставин ТТП України⁴.

⁴ Торгово-промислова палата України (ТПП) діє на підставі Закону України від 02.12.97 р. № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (Закон № 671) та Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 р. № 44(5) (Регламент ТПП).

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) регулюється п.6 Регламенту ТПП, відповідно до якого підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст.14¹ Закону № 671, а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов’язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської дiяльностi по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачи сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом ТПП. ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.

Війна є форс-мажором відповідно до п.2 ст.14¹ Закону № 671. ТПП України листом від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України. Але цей лист не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Він є звичайним повідомленням про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської дiяльностi України.

Суб’єкти господарювання за процедурою повинні звернутися з відповідною заявою до ТПП для отримання сертифіката⁵.

⁵ Загальні дані щодо засвідчення форс-мажорних обставин, а також форма заяви та приклади її заповнення наведено на офіційному сайті ТТП України.