Південно-Східне міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці щодо граничної кількості договорів з нефіксованим робочим часом, яку може укладати роботодавець. 

Документ

Інформаційне повідомлення Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці

Коментар

Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці в інформаційному повідомленні від 16 січня 2024 року¹ нагадало, що якщо фізична особа – підприємець використовує працю менш ніж 10 працівників, вона може укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.

¹ За матеріалами інформаційного повідомлення, з повним текстом якого можна ознайомитись на офіційному вебсайті Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці.

Відповідно до ст.21¹ КЗпП² трудовий договір з нефіксованим робочим часом – це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею КЗпП (див. коментар до Закону № 2421³).

² Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII. 

³ Закон України від 18.07.2022 р. № 2421-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом». 

Примірну форму трудового договору з нефіксованим робочим часом затверджено наказом Мінекономіки України від 26.10.2022 р. № 4179 (див. коментар).